Чи потрібен нашому місту неофіційний символ?

Активісти громадської організації корінних хмельничан "Проскурів" вважають, що наше місто повинно мати свій неофіційний символ.

Кожне поважне місто має власну, неповторну і унікальну деталь свого обличчя, за якою його впізнають у світі. Київ — золотоверхі дзвіниці Печерської Лаври і святої Софії, Москва — контури Кремлівських веж, Санкт-Петербург — легкий силует кораблика на Адміралтейському шпилі, Нью-Йорк — статую Свободи, яка зустрічає гостей зі Старого світу...

Міста нашої області також мають своєрідну символіку. Коли гості нашого краю бачать зображення Старої фортеці, то можуть бути певними, що мова йде про древній Кам'янець. Могутня постать Кармелюка безпомилково свідчить про Летичів, фігура Миколи Островського — про Шепетівку. Ці неповторні пам'ятки і пам'ятники в нашій свідомості неможливо відокремити від імені того міста, де вони розташовані. Сувеніри з їх зображенням є найкращими подарунками для гостей та ділових партнерів, найбільш бажаними реліквіями для туристів.
Наш рідний Хмельницький, з його давньою історією і динамічним сьогоденням, безумовно, повинен мати свій неофіційний символ, який би поряд з міським гербом і штандартом став нашою візитною карткою, був знаним в області, в Україні і за її межами.

Однак склалося так, що ми, хмельничани, поки не маємо такого символу, який був би єдиним і всенародно визнаним. Створити його, тобто піднести на належну висоту більш ніж 500-літні історичні, трудові та культурні дбання нашої громади — це наш з вами обов'язок перед славною пам'яттю батьків, дідів і прадідів.

Ось яким бачиться його приблизний опис. Таким символом може бути місцева пам'ятка, архітектурна споруда (повністю або фрагмент), історична реліквія, витвір мистецтва чи промислу (давнього або сучасного) або ж природна пам'ятка, яка є неповторним надбанням міста Хмельницького і нерозривно пов'язана з його історією та славним іменем. Об'єкт, що пропонується як неофіційний символ міста, повинен мати свою історію, зафіксовану в наукових джерелах, літературі або народній творчості (переказах, легендах та ін.). Його історична або культурна цінність має підтверджуватися фахівцями. Фотографічне або рисоване зображення цього неофіційного символу повинно бути достойним того, аби прикрасити собою друковану, плакатну та сувенірну продукцію, інші матеріали, що стосуються нашого міста. Визнання неофіційного символу з числа запропонованих повинно відбутися з урахуванням думки міської громади та фахівців — істориків, митців, народознавців. Об'єкт, визнаний неофіційним символом міста, набуває особливого статусу щодо його збереження і популяризації. До прикладу, якщо це архітектурна споруда або твір монументального мистецтва — йому присвоюється статус пам'ятки місцевого значення, передбачаються заходи з впорядкування і охорони.

Пропозиції щодо неофіційного символу міста Хмельницького можна отримати шляхом проведення конкурсу серед жителів, який можна організувати за допомогою засобів масової інформації в два етапи. Спершу в місцевих ЗМІ публікується відповідне звернення до мешканців міста й анкета з пропозиціями, наприклад: пам'ятник Богдану Хмельницькому, встановлений на вул. Гагаріна; пам'ятник, встановлений на привокзальній площі на честь присвоєння місту імені Богдана Хмельницького; храм святого Георгія на вул. Толстого (Дубове), споруджений у 1898 р.; Ангел Скорботи — пам’ятник жертвам політичних репресій; листя та плоди хмелю, які також символізують назву нашого міста, походження прізвища гетьмана Богдана, а також більш ніж сторічні традиції місцевого пивоваріння.

Зрозуміло, кожен може запропонувати власний варіант символу нашого міста. За підсумками анкетування визначається найкраща пропозиція, яка через ЗМІ виноситься на загальне затвердження. Воно не носить офіційного характеру, але бажано отримати максимальну підтримку громади. Для підтримки і популяризації організується певна кількість публікацій у ЗМІ. Визначеному неофіційному символу відводиться певне місце в рамках святкування Дня міста, він за необхідності використовується в сувенірній продукції, представницьких матеріалах (альбоми, листівки), на вітальних композиціях при в'їзді в місто та ін. Комерційне використання зображення об'єкта, оголошеного місцевою пам'яткою, може здійснюватися лише з дозволу міської ради. Архітектурний об'єкт або пам'ятник, який стане символом міста, може бути особливим чином опоряджений, історичній або культурній пам'ятці присвячується ряд наукових досліджень та публікацій в рамках місцевих заходів і конференцій.

Таким чином виробляється стійка асоціація символу з містом, використання його з рекламною метою, зосереджується увага на міському патріотизмі, історичній спадщині, формується імідж міста.

Р.S. Редакція "Проскурова" не сумнівається, що ви, наші шановні читачі, висловите і свою думку з приводу цієї цікавої ідеї.