Чия фантазія врятує фантазера?

Те, що у Хмельницькому багато років існує “пам’ятник барону Мюнхгаузену”, стало новиною для багатьох. Для корінних же хмельничан ця незвичайна скульптура, розташована у самому центрі міста, але захована від сторонніх очей, вже давно є частинкою старого Хмельницького, який поступово, тихо розчиняється серед скла і бетону новобудов. Останнім часом громада виявилася досить небайдужою до скульптурної постаті напівлегендарного-напівісторичного барона – і, можливо, завдяки спільній увазі ця міська “родзинка” не піде в небуття, а отримає нове місце прописки.

Сьогодні ж бетонний Карл Фрідріх Ієронім фон Мюнхгаузен осідлав половину своєї конячки у дворі будинку № 48 по вулиці Кам’янецькій – саме того, який хмельничани старшого віку ще пам’ятають під назвою “Будинок художника”. Саме для людей творчої професії цю чотирьохповерхівку було споруджено на початку шістдесятих, до того ж споруджено за досить незвичайним проектом: адже під житло було відведено тільки два середніх поверхи. На першому ж розташувався художній салон з виставковим залом, а на четвертому, з високими і світлими вікнами – творчі майстерні. І хоч донині із шістнадцяти колишніх квартир митці мешкають хіба у чотирьох, хоч частину подвір’я не займають кам’яні голови, руки і ноги майбутніх монументів, майстерні продовжують діяти і зараз. В одній із них ми й спілкуємося з одним із “батьків” Мюнхгаузена – Михайлом Андрійчуком, а також з його сином Тарасом.

“У такому жанрі це, по суті, єдина робота, в якій я брав участь, - розповідає Михайло Андрійчук. А народилася вона, як говориться, всім миром. Як і більшість мешканців навколишніх будинків, були ми молоді, двори повні малечі. От і вирішили спорудити у дворі щось незвичайне, щоб і влітку дітям було де гратися, і цілий рік щоб очі милувалися. Самі спроектували, самі побудували. З матеріалами нам допомогли – і завод залізобетонних конструкцій, і ЖЕК. Взагалі багато людей внесли свою часточку у цей проект”.

Тарас Андрійчук продовжує: “Називати цю споруду пам’ятником Мюнхгаузену, як здебільшого вважають – неправильно. Для таких творів є спеціальне визначення: паркова скульптура. Крім того, сама фігура є тільки частиною композиції, адже по суті це маленький басейн, який батьки побудували для нас, тоді ще малих дітей, і для всієї дітвори навколишніх будинків. Сама ж фігура барона-балакуна є прикрасою, яка повинна створювати веселий настрій, і водночас є фонтаном”. Адже, як пригадуємо, саме у цьому сюжеті барон марно намагався напоїти кобилу: все, що вона випивала, виливалося через її відсутню другу половинку...

«Це той, що за один раз сорок сім качок б'є»
«Це той, що за один раз сорок сім качок б'є»

Біля ніг Мюнхгаузена є напис: “Це той, що за один раз сорок сім качок б’є”. Проте, як стверджує Андрійчук-старший, не треба шукати у цих словах жодних натяків або алегорій, як ми до цього звикли у наш час. Як і у тому, що для увічнення в камені мешканці двору обрали саме цього персонажа. “Просто хотіли, щоб було незвичайно, кумедно і весело. Шукали подібний образ в українській літературі – є подібна небилиця у Степана Руданського, як сокира при сідлі ненароком коня розрубала, і вершник на передній половині далі поїхав. Ще там про дерево, шпаченят... Але там немає нічого, щоб пов’язувалося з водою, а оповідання про Мюнхгаузена - готова картинка для фонтану”.

І хоч скульптурі довелося чимало витерпіти за тридцять сім років свого існування, хоча вона, як подейкують, і може зникнути в ході нової забудови, є все ж таки надія, що вона, оновлена і перенесена в інше місце, прикрашатиме Хмельницький надалі. А заодно й стане символом – не фантазій та небилиць, а небайдужості, любові хмельничан до своєї оселі, до міста, в якому живемо.

Кого нагадує художник Михайло Андрійчук?
Кого нагадує художник Михайло Андрійчук?

А ще під час спілкування спало на думку, що наше життя продовжується у справах наших рук, бо рисами обличчя художник нагадав мені свого героя. Завдяки невимушеній поставі зовсім неважко було уявити його у старовинному мундирі, із шпагою, при еполетах. А головне (і це зовсім не потрібно було домислювати) – ясний погляд, сповнений благородства, гумору і доброти.

Ігор Западенко,
фото автора

Администратор

Книга "Хмельницький культурний: з минулого в майбутнє", изданная в 2006 году Подольским молодежным объединением "В будущее через культуру", Подольским культурно-просветительским центром имени Н.К.Рериха совместно с городским управлением культуры и туризма, утверждает:

"Уявіть собі, у світі є лише два пам'ятники барону Мюнхгаузену: у німецькому місті Ганновері, де народився письменник Рудольф Еріх Расле (вместо Распе - админ.), що написав оповідання про знаменитого барона, і в Хмельницькому".

К сожалению для Хмельницкого или к счастью для мира - но это не так. Памятников этому литературному герою (действительно имеющих статус памятника, а не парковой скульптуры) несколько больше. И это далеко не единственная неточность книги.

Вот некоторые из них:

Фото с сайта http://clubbarona.narod.ru/
Фото с сайта http://clubbarona.narod.ru/

Калининград

«В Калининградском центральном парке культуры и отдыха 18 июня открыт памятник Карлу Иерониму Фридриху барону фон Мюнхгаузену.
На открытие памятника в Калининград прибыли около 50 жителей немецкого города Боденвердер (родины барона Мюнхгаузена) вместе с мэром города Гербертом Бреккелем. Известно, что реальный прототип барона Мюнхгаузена дважды посещал Кенигсберг - в 1738 и 1750 годах, проездом в Санкт-Петербург на службу в русскую армию и обратно.

Памятник представляет собой стальной прямоугольник, в котором вырезан силуэт летящего на ядре Мюнхгаузена. На постаменте с одной стороны выбита надпись "Кенигсберг", а на другой "Калининград".
Генеральный консул ФРГ в Калининграде Корнелиус Зоммер заявил на открытии памятника, что "летящий на ядре барон Мюнхгаузен еще несколько веков назад показал, как нужно пересекать границы между государствами, не стоя в длинных очередях».

Фото с сайта http://www.prokoni.ru
Фото с сайта http://www.prokoni.ru

Москва

«У метро Молодежная скульптор Андрей Орлов в 2005 году установил памятник Барону Мюнхгаузену. Некоторое время памятник считали самостроем и хотели снести, народ даже обозвал его лошадью растворяющейся в кислоте... но монумент, что называется, "прижился". И весной этого года к барону добавился ещё и Ходжа Насреддин».

г.Прохладный

«Автором первого в России памятника Барону Мюнхгаузену стал писатель-сказочник Владимир Наговицын, который считает себя потомком прославленного барона. Открытие и презентация памятника состоялись 11 мая в музее Барона Мюнхгаузена в городе Прохладный (Кабардино-Балкария).

Памятник, по замыслу автора, воплощает в себе совершенно удивительную историю встречи Барона Мюнхгаузена, направлявшегося в Россию через Кенигсберг, и родоначальника немецкой классической философии Иммануила Канта, тогда еще юноши. Мюнхгаузен левой рукой, в которой находится утка, указывает Канту в сторону Луны. Юный Кант стоит рядом. В руке он держит подзорную трубу. Рядом, перед ними, сидит веселый поросенок. У него на спине лежит раскрытая книга.

Памятник, изготовленный из керамики и раскрашенный яркими красками, изготовлен в трех вариантах. Первый памятник "потомок Мюнхгаузена" решил подарить городу Калининграду, бывшему Кенигсбергу. Второй памятник - городу Ессентуки, где живет маленький внук праправнука Барона Мюнхгаузена. А третий будет находиться в музее Барона Мюнхгаузена».


http://5-04.olo.ru

Фото с сайта http://www.publiclibrary.ru
Фото с сайта http://www.publiclibrary.ru

Боденвердер (Германия)

«Настоящее имя барона — Иероним Фридрих Мюнхгаузен. Родом он из небольшого немецкого городка Боденвердера. Сегодня здесь находится музей, который посещают туристы со всего света. Символом города стал не только герб, но и улыбающийся, летящий на ядре барон. Рядом с домом-музеем стоит необычный памятник-фонтан. Мюнхгаузен на лошади, заднюю часть которой отсекло во время сражения. Вода вытекает из лошадиного брюха, не утоляя жажду».

Этот список «братьев» нашего барона можно продолжать. Но уникальность хмельницкого Мюнхгаузена в том, что он несомненно первый на территории СССР.

Доля фонтана-пам'ятника барону Мюнхгаузену ще не вирішена

Фонтан залишається на старому місці, захований між будинками. Планувалося, що його перенесуть в центральну частину міста, оскільки цей архітектурно-скульптурний ансамбль єдиний в Україні, він збудований в 1970 році.


Цей фонтан міг би стати однією із цікавинок нашого міста. «Поки ще шукаємо місце для розташування цього пам'ятника. Це не так просто, як здається на перший погляд. Для того, щоб перенести фонтан, потрібно знайти місце із відповідними комунікаціями», - сказав начальник відділу благоустрою управління житлово-комунального господарства Микола Вишпольський. До управління архітектури та містобудування минулого року з пропозицією перенести та реставрувати фонтан-пам'ятник барону Мюнхгаузену надійшло два листи. "Це питання потрібно виносити на розгляд архітектурно-будівельної ради, щоб вирішити, де можна його встановити. Ми можемо лише запропонувати варіанти місця встановлення. Рішення буде приймати міська рада, кошти виділятимуться з міського бюджету", - сказав головний художник управління архітектури та містобудування Сергій Юрков. Починати справу потрібно із плану та проекту реконструкції, потім його потрібно затвердити, оскільки це викличе зміни ландшафту міста. За його словами, в Хмельницькому є майстри, які можуть зробити саму фігуру та повністю оновити пам'ятку. "Цілком реальним є встановлення, реконструкція та відкриття фонтану барону Мюнхгаузену до Дня міста, але поки немає відповідного розпорядження. Ми б встигли по часу, адже погруддя Івану Франку минулого року ми зробили за декілька місяців", - розповів Сергій Іванович.

Газета "Всім"
2008-05-16

Есть вопросы? Хотите продолжить? Пишите:

Оставить комментарий

Комментарии: 4
  • #1

    П.Корчагин (Суббота, 28 Июнь 2008 19:59)

    В ответе главного художника больше всего "понравилась" фраза:

    Починати справу потрібно із плану та проекту реконструкції, потім його потрібно затвердити, оскільки це викличе зміни ландшафту міста.

    Такие сооружения как "Авалон", "Эпицентр" и им подобные, заняв собой зеленую зону в пойме Южного Буга, городской ландшафт не изменили - а маленькая скульптура, которую мы просили перенести к детской площадке парка за кинотеартом, видите ли, "вызовет изменения городского ландшафта".
    Архитектурный совет, который должен это решить, уже принял недавно одно решение. Для того, чтобы иногородний инвестор имел возможность по сути снести кинотеатр им. Шевченко (Чкалова), совет решил "рекомендовать заказчику принять меры, чтобы отменить охранный статус архитектурной памятки" этого кинотеатра. А тут, при виде маленькой скульптуры, стали очень заботиться о ландшафте? Па-а-ахвально!

  • #2

    Александр (Суббота, 28 Июнь 2008 20:00)

    Этот памятник - действительно уникален, не хорошо его прятать в подворотне! Пусть все видят!

  • #3

    Amon (Воскресенье, 29 Июнь 2008 08:24)

    Парк Шевченка повним ходом ремонтують, а про перенесення пам'ятника Мюнхгаузену нічого не чути. Мабуть, буде як у нас завжди. Ти хоч голову об стіну розбий, а нічого не доб'єшся. Бюрократам щось вбити в голову неможливо.

  • #4

    Сергій (Понедельник, 11 Август 2008 13:40)

    П.Корчагин
    Полностью согласен!!!