Титульный язык Проскурова

Предлагаю к прочтению и обсуждению фрагмент из радиопередачи областного радио "Ми - українці". В студии - Леонтий Антонович Петровский.

"Я народився і виріс в рідному місті Проскурові. У післявоєнні роки було не так вже й багато шкіл. Були українські, були рОсійські. Всі ми знали один одного: зустрічалися, дружили. Мовою спілкування була в основному українська. Ну, школа є школа – а так...
Я закінчив чоловічу школу №3. Цю школу закінчили мої діти, в цій школі навчалися мої внуки – і, знаєте, нікому це не стало на заваді вивчитись, отримати освіту, займати відповідні посади.

Був час, коли ми змушені були на роботі спілкуватись російською, але вдома, в побуті – тільки рідною мовою! Поляки – польською (це Гречани, Заріччя), росіяни – російською (в Раково, Дубово жили переважно військові). Часто-густо можна було почути ідиш. Тому проскурівчани, якщо й не володіли якоюсь мовою, то розуміли все. І це вважалося нормальним.

Ситуація дуже змінилася, коли місто почало розбудовуватись: нові заводи, нові житлові райони – робочих рук було недостатньо. Спочатку це були навколишні села, пізніше вже й дальні. Проскурівчани у першому поколінні чомусь вважали, що потрібно терміново переходити на російську мову – тоді, певно, й народився цей анекдот: "Лєзла по лєстніце, а впала з драбіни". І дітей своїх вчитися вони відправляли чомусь у російські школи.

Ну, а хто служив у війську, той добре знає, що вірмени поза строєм розмовляли вірменською, грузини – грузинською, молдавани – молдавською, і тільки українці – російською. Демобілізувавшись, повернувшись на село, вони не переходили на рідну мову, а говорили "по руськи". Ну, це ж була така російська мова, як я нині парубок.

Можна додати ще й примусову русифікацію – такий був час. Але нині суспільно-національн а свідомість – основа патріотизму, основний фактор об’єднання наці, зміцнення держави. Звичайно, ми не можемо скидати з рахунку 340-річне нещадне витоптування нашої культури, нашої мови, душі нашого народу. Але ми мусимо докласти всіх зусиль, аби українська мова була одним з головних знарядь побудови нашого українського дому".

Что скажете, хмельничане?

22 апреля 2008

Есть вопросы? Хотите продолжить дискуссию? Пишите:

Оставить комментарий

Комментарии: 10
  • #1

    Egor (Суббота, 28 Июнь 2008 19:47)

    Вообще прихожу к выводу, что язык Проскурова может стать темой для исследовательской работы. Вот две цитаты из книги К.Колоколова "Проскуров 15 лет назад", изданной в 1915 году:

    "Впрочем, и свет-то был не важный, так как стекла настолько были закопчены, что никакого света не допускали. Фонарщик же на вопрос, почему он не чистит стекол, обыкновенно отвечал по-малороссийски «Не бере старая щитка, а новый подрядчик не покупляе»." - эта цитата относится к 1887 году;

    "С открытием реального училища и женской частной гимназии физиономия Проскурова радикально изменилась. Прибыла масса чужих людей, стал преобладать русский язык, на тротуарах показались прилично одетые и, по-видимому, интеллигентные люди, и жизнь начала бить ключом" - а это, исходя из дат открытия означенных учебных заведений, относится к году 1904-му /

    Выходит, что языковая атмосфера нашего города неоднократно изменялась и не всегда была русскоязычной. Ну, а что я сам принадлежу к русскоязычной культуре - то вже хай вибачають, не уступлю...

  • #2

    Amon (Воскресенье, 29 Июнь 2008 08:18)

    На науковій конференції "Місто Хмельницький в контексті історії України" одна з доповідей називалася "українізація державного, радянського і адміністративного апарату на Проскурівщині у 1920-ті роки". Там говорилося про те, що у той час місцеві службовці українською мовою володіли так погано, що їх в наказовому порядку навчали на курсах і змушували переходити на українську. Правда, ця хвиля швидко скінчилася.

  • #3

    narkevic (Воскресенье, 29 Июнь 2008 14:22)

    Знаю більшість "корінних" хмельничан і
    тому можу стверджувати, що хмельницька "російська мова"
    більш далека від реальної російської, як "мазурська" мова від польської. Просто смішно чути це від "корінних"
    хмельничан.

  • #4

    Kort (Воскресенье, 29 Июнь 2008 14:24)

    Не треба вперто стверджувати, що рідною мовою хмельничан є дебільний "суржик". Українська мова цього ж Леонтія Петровського, якою він виступає на хмельницькому радіо, не гірша, а подекуди й краща за мову телеведучих на Інтері, а тим більше на СТБ.

    А щодо нібито неправильної нашої російської, я згадую 2004 рік та поїздку у складі хмельницької делегації до російського міста Іваново. Звичайно ж, з господарями спілкувалися російською. За кілька тижнів після повернення нам переслали івановські газети, де писалося про наш візит. Писали небагато, а найбільше мене здивувало таке (цитую):

    "Было интересно, каковы они, наши украинские побратимы. Оказывается, они говорят на ЧИСТЕЙШЕМ русском языке - правда, с легким южным акцентом".

    Отже, справжні інтелігентні хмельничани добре володіють не одною мовою, і тим більше не калічать її.

  • #5

    Jager (Пятница, 08 Август 2008 23:07)

    По поводу языка, полностью поддерживаю Korta. И добавлю, что на украинском говорят преимущественно приезжие с ближайших районов области. Последнее время приезжают со Львова и Ровно и очень возмущаются, что здесь мало кто говорит по украински. Но не стоит забывать - до 90-х гг. здесь почти не было украинских школ. Обратите внимание на столицу, практически все конференции проходят на русском.

  • #6

    Игорь (Понедельник, 02 Март 2009 22:46)

    Когда я рос на Набережной (Примакова)все говорили на идиш.

  • #7

    Олена (Четверг, 14 Май 2009 16:10)

    на "чистейшем русском языке"?? Хм.. давно так не сміялась)))Шановний Kort, мабуть сміялась не тільки я над "южным акцентом"

  • #8

    Optimist (Воскресенье, 31 Январь 2010 16:40)

    Не хмельничанин, но посчастливилось несколько лет прожить и закончить школу в 70-х в вашем славном городе, про своих одноклассников-украинцев могу сказать совершенно определенно - они, действительно, говорят на чистейшем русском языке с легким южным акцентом, как у ростовчан, например, в России.

  • #9

    Vovan_G (Вторник, 09 Февраль 2010 22:39)

    Сейчас далеко от Украины, но акцента нет при общении на русском, но появился в украинской речи - отсутствие практики. Сестра сейчас в Днепропетровске, так у неё появился забавный акцент(трыдцать тры ...). Действительно, русский язык в Хм. 60 - 70 годы был "чистым"

  • #10

    Старый Проскурчанин (Воскресенье, 12 Декабрь 2010 23:47)

    Знаете шо Вам скажу. Чего Ви затеяли этот гармидер ? Шо мы не понимаєм друг друга? Да говорите как хочете. Только оставайтесь нормальными людями !